У разі відключення центрального електропостачання або в місцях, де централізована подача електрики просто відсутня (наприклад, на заміському будівництві або у турпоході на тлі дикої природи) джерелом живлення для електроприладів можуть стати автономні генератори. Ці пристрої здатні забезпечити стабільним електроживленням системи автономного опалення, безпеки та охоронних сигналізацій, а також забезпечити затишок на дачі, у поході або просто на відпочинку завдяки безперебійній подачі струму.

В автономних генераторах механічна енергія двигуна внутрішнього згоряння перетворюється на електричну. Найчастіше генераторні установки використовуються в якості резервних джерел електроенергії. Підібрати генератор, що повністю відповідає потребам, можна виходячи з його характеристик, особливостей конструкції та функціональності.

У загальному вигляді автономний генератор складається з двигуна внутрішнього згоряння, що обертає вал електрогенератора. По виду палива розрізняють дизельні, бензинові, газові та комбіновані електрогенератори.

Дизельні моделі відрізняються економним споживанням пального, а також можливістю тривалішої безперебійної роботи, ніж в аналогічних установках з двигунами на інших видах палива. У той же час дизель-генератори більш чутливі до низьких температур повітря, мають підвищений рівень шуму і відносно високу ціну. Загалом дизельні генератори краще, якщо необхідна велика потужність генерації (8-10 кВт і більше).

Генератори, що працюють на бензині, відрізняються невисокою ціною, компактністю та відносно тихою роботою. Однак при цьому досить велика витрата бензину, і, отже, загальні витрати на отримання електроенергії також вищі. Бензинові генератори зручніші там, де важлива компактність та мобільність.

Генераторні установки на газовому паливі відрізняються економічністю, тихою роботою та простотою в обслуговуванні. Їх можна підключати до газової мережі, так і запитувати від балонів. Недоліком таких генераторів є висока ціна та необхідність виклику газових фахівців для підключення обладнання до газової мережі.

Комбіновані або двопаливні генератори здатні працювати як на газі, так і на якомусь іншому виді палива (на бензині або дизпаливі). Подача електроживлення не переривається навіть при зміні палива, але генератори цього типу найдорожчі.

За типом вихідного струму розрізняють однофазні (220 В) або трифазні (380 В) генератори.

У більшості випадків автономне генераторне обладнання вимагає запуску людиною, хоча іноді зустрічаються моделі з автоматичним запуском, що реагують на відключення центрального електропостачання і виконують запуск або відключення генератора автоматично. Запуск генератора може виконуватися вручну (кікстартер) або за допомогою електростартера. Деякі моделі можуть бути обладнані системою дистанційного запуску.

Двигуни електрогенераторів можуть бути дво- або чотиритактними. Перші – дешевше і споживають менше палива, але їхня потужність і час безперервної роботи теж менші.

Залежно від типу електрогенерації, розрізняють звичайні та інверторні генератори. Перші виробляють електроенергію не дуже високої якості, хоча вона цілком підходить для живлення більшості побутових електроприладів. Інверторні генератори видають ідеальну синусоїду, тому їх рекомендують використовувати для електропостачання чутливої електроніки.

У технічних характеристиках генератора в більшості випадків вказується два значення потужності: номінальне та пікове (максимальне). Номінальне значення відповідає потужності генератора при стабільній тривалій роботі, на максимальній потужності генератор може працювати не більше півгодини, після чого йому потрібен час, щоб охолонути.

Слід зважати на той факт, що автономні генератори, як і будь-яке інше резервне обладнання, не призначені для тривалої безперервної роботи. Їхнє завдання – забезпечити електропостачання на час, необхідний для усунення несправностей зі стаціонарною електромережею, або в період щодо нетривалого відпочинку на природі чи на дачі. Для тривалого електропостачання автономні генератори не призначені, оскільки витрати на паливо і на технічне обслуговування цих пристроїв роблять електрику, що виробляється ними, занадто дорогою.

Особливо варто згадати необхідність суворо дотримуватися вказівок з експлуатації та технічного обслуговування автономних генераторів. Тільки в цьому випадку можливий тривалий термін служби та безпроблемна робота генераторних установок.

Для розрахунку необхідної потужності генератора потрібно скласти паспортну потужність усіх споживачів електрики, помножену на їхній пусковий коефіцієнт. Тим самим потрібно врахувати, що деякі споживачі (насамперед це пристрої з електродвигунами) у момент запуску споживають набагато більше електроенергії, ніж при стабільній роботі.

Вважається, що можливостей стандартних генераторів номіналом 5 – 6 кВт вистачить для житлового будинку із середнім споживанням енергії. У заміських котеджах з електричним опаленням, автономним водопостачанням та помповою каналізацією потрібні установки на 10 – 12 кВт та більше.

Слід пам'ятати, що автономний генератор практично неможливо використовувати в багатоквартирних будинках, оскільки складно відводити вихлопні гази, забезпечити допустимий рівень шуму в житлових приміщеннях та дотримання норм пожежної безпеки.